Литературный Клуб Привет, Гость!   ЛикБез, или просто полезные советы - навигация, персоналии, грамотность   Метасообщество Библиотека // Объявления  
Логин:   Пароль:   
— Входить автоматически; — Отключить проверку по IP; — Спрятаться
Счастье, когда у погибшего мужа остаётся бодрый сын, чтобы отомстить.
Гомер
assia
assia
Автор
Перейти к дневнику assia
Настроение: штранное
Музыка: Aesma Daeva
Тема: Сергій Жадан
Добавлено: 02 08 2007 12:43:03
"та й з сексом серед міліціонерів треба ще подумати,
від сексу бувають діти,
нащо нам стільки міліціонерів?.."

"тому що там, де для неї зупинявся потяг, для мене зупинявся час,
і я міг лише чекати, коли він знову рушить,
чекати, затамувавши подих, аби не злякати його, оскільки я надто добре знав цю дорогу,
я точно знав, як довго вона триває і чим саме вона закінчується."

"і раптом усвідомив, що коли залишитись тут і довго стояти, дуже довго,
можно буде спостерігти, як пташиних голосів стає все мешне й менше,
щоразу менше й менше, а потім вони взагалі зникнуть, зовсім-зовсім,
і на їхньому місці з'явиться щось інше, наприклад, тиша."

"чим частіше зупиняєшся в дорозі, чим довшими робиш свої зупинки,
тим більше шансів помітити врешті всі деталі, які не можна було помітити, не зупинившись,
тут річ навіть не в куті зору, а в швидкості твого руху,
якби я зупинився, я б міг помітити, що це не просто зміна мого уявлення про ландшафт,
це зміна самого ландшафту, а відповідно -
це зміна мене самого."

"загалом - повертатися в місця , в яких ти ріс, майже те саме,
що повератися до крематорія,
в якому тебе одного разу вже спалили."

"...виходити довгим, як блюзи, літнім вечором до річки, сидіти мовчки над нею, дивитись на протилежний берег,
на якому, так само як і на твоєму, немає нічого -
ні минулого, ні теперішнього,
і розуміти, що навіть як би той старий міст все-таки уцілів,
ті б ним навряд ли захотів перейти на протилежний бік, тому що насправді -
і цього я теж зрозуміти ніколи не зможу -
з цього берега, з цього міста, від цієї пам'яті тобі просто немає куди іти."

"після цього вони розходяться по домах, падають навзнак, кожен у своє ліжко
і, засинаючи, дивляться на небо.
небо в цей час лежить на животі і, так само засинаючи, дивиться на них".

"'слава кпрс' 80-их це 'завжди кока-кола' 90-их."

"світ мертвих дихає з тобою одним повітрям."

"тому що пам'ять не може мати меж, тому що твоя музика робить твою біографія,
виправляє її, ламає і калічить,
тому що в цьому житті немає нічого крім тебе і твого саунду,
тому що на цій вулиці, як і на будь-якій іншій,
просто немає недозволених місць."
_02-08-2007 14:24 #1
_
Автор
Группа: Passive
"... можливо, якщо ти маєш достатньо бажання і драйву, ти можеш дозволити собі час від часу заходити в цю крижану похоронну тінь і повертатися з неї назад, в холодне пообіднє сонце східноєвропейьскої осені, можливо, не все так безнадійно, як видається більшості з нас - тих, хто насправді ніколи не ризикував, хтой похвалитисьб не має чим"...

"мені завжди видавалось, що підземка має здатність вбиратив себе тіні й гшолоси, постаті й життя, вона відкриваєтсья для цього, одного разу, зайшовши сюди, спуствшись на саме дно, ти вже не зможеш повернутись назовні, ти загубишся на одному з перегонів, так і не доїхавши до потрібної тобі станції, я навіть думаю, що там всі й знаходяться - всі, хто раптово зник із цього життя, випав із нього несподівано й незакономірно, підземка ховає в собі їх до кращих часів, до потірбного моменту, коли вони врешті наважаться повернутись назад, на поверхню, в свій червоний даунтаун,в котрому вони не змогли одного разу вижити"

... " ми слухаємо з тобою одну музику, наша з тобою залежність розвивається в спільному напрямку, нам із тобою пропишуть ті самі ліки, ми з тобою розчаруємосб у тих самих героях, для нас із тобою все закінчиться рівною мірою печально, і головне, що ніхто цього навіть не помітить..."

....якби ти тільки знав, які незбагненні
речі діються навколо тебе,
якби ти тільки міг забути бодай
половину
із того, що знаєш


дякую, що нагадала....
дымка // Чтоб был легендой - день вчерашний, Чтоб был безумьем - каждый день! (c)// Но кто же, как не мы, любимых превращает в таких, каких любить уже не в силах мы?(c)
assia02-08-2007 14:29 #2
assia
Автор
Группа: Passive
і тобі дякую) я цієї книги не читала... це що? в мене лежить тільки "Anarchy in the UKR"...
[владычица королевства глубоких долин]
_02-08-2007 14:55 #3
_
Автор
Группа: Passive
тут з різних.....до речі, з неї також є...
дымка // Чтоб был легендой - день вчерашний, Чтоб был безумьем - каждый день! (c)// Но кто же, как не мы, любимых превращает в таких, каких любить уже не в силах мы?(c)
assia02-08-2007 15:21 #4
assia
Автор
Группа: Passive
_, про музику, так?
[владычица королевства глубоких долин]
_02-08-2007 23:21 #5
_
Автор
Группа: Passive
так
дымка // Чтоб был легендой - день вчерашний, Чтоб был безумьем - каждый день! (c)// Но кто же, как не мы, любимых превращает в таких, каких любить уже не в силах мы?(c)
Логин:
Пароль:

Если Вы не зарегистрированы на сайте, Вы можете оставить анонимный отзыв. Для этого просто оставьте поля, расположенные выше, пустыми и введите число, расположенное ниже:
Код защиты от ботов:   

   
Сейчас на сайте:
 Никого нет
Яндекс цитирования
Обратная связьСсылкиИдея, Сайт © 2004—2014 Алари • Страничка: 0.02 сек / 25 •