Пуста вулиця
-порожня
фонарів
- ліхтарів
розбіглись по домівках залишивши мене на самоті
- кома перед залишивши
ехніки вон заховались шукаючи настояної ТИШІ!
- кома перед шукаючи. капс-лок - не анйліпший засіб для передачі емоцій. тут він не надто допомагає
Сама красивіша
- найкрасивіша
ніжно терпкий
- ніжно-терпкий
втиркається
?
Ніч співає тобі колискову погойдуючи старими гілками і місяць вишиває тобі сорочку сріблястими нитками…
- кома перед погойлдуючи, кома перед і. Зрештою, ком бракує всім текстом, я не стала виділяти кожне речення. перевірте, будь -ласка, бо складно читати таким чином
Крок за кроком вона відкривається тобі поглинаю твоє тіло
- тут теж щось із знаками та, напевне, літерами
у цілому.. написано красиво, ніжно, але якось нецілісно.
дуже красиво про волю та цукерки,
досить цікаво про смак вина то кориці.
однак - починати з "викинути серце на смітник" - напевне, вже моветон. це штамп. це сільки разів булой не у кращих контекстах, що далі в читача з'являється бажання кинути читати.
Далі... раби свого я, етики й соціуму.... у такому вигляді це - інородені для тексту слова. Якщо чесно, замислилася частково навіть дивні такі паралелі пішли з "Intermezzo", однак тут не зовсім те.
словом, це слід було або так само чуттєво виписувати, шукаючи порівнянь, чи викинути.
ну і в цілому... це - замальовка. якщо її відшліфувати, буде хороша замальовка. але завершеності й певної конкретної ідеї (якщо ми заберемо епіграф, до речі, - так хоч він допомагає) в ній нема
дымка // Чтоб был легендой - день вчерашний, Чтоб был безумьем - каждый день! (c)// Но кто же, как не мы, любимых превращает в таких, каких любить уже не в силах мы?(c)