Вчимося пiзнавати Божий свiт.
У школi цiй ми лиш невдалi учнi.
Казав поет: для радощiв незручнi
Планети, не обладнанi – та й лiт

Дає людинi доля небагато...
Та що ж робити? Треба все одно
Учитися, ретельно пiзнавати
Хоч те, що нам вiдкрито, що дано...

Всевишнiй щось важливе приховав,
Повчальне у подiях вщерть буденних...
Записуєш свiй досвiд у щоденник?
Уважно прочитай, що записав.

Навряд чи випадковою була
Вчорашня зустрiч: дехто незнайомий
Дивився в очi, а в очах iмла
Та нерозкрита таємниця... Що ми

Щодня видобуваємо iз слiв,
Iз випадкових зустрiчей – невчасних,
Приємних, наприємних? Тихий спiв
Лунає десь – вiдлунням тих неясних,

Що наповняють душу, почуттiв...
Самих себе вчимося пiзнавати...
Хтозна, чи вдасться в свiтi вiдшукати
Те сердце, чий луна – для тебе – спiв?...