Потрібно почати з того, що написано просто чудово. Я відчувала себе десь там, серед тієї незвичної природи, частиною вашої ностальгії. І не потрібно слів, зайвих емоцій, все точно...
Мене зачарували ваші образи. Все так тонко і водночас точно. Цей твір не потрібно розбирати на шматки, ділити на стилі, він такий, яким він є саме для вас, автора. Приємне здивування!

Вкажу лише на окремі, незначні недоліки:
1. „Ловити зірки ротом...” – слово „ротом”. Може краще написати „ловиш вустами” чи „губами”?
2. „Дерево красивоо...„ – друкарська помилка? Або ж ви хотіли виділити це слово? Тоді поставте дефіс „красиво-о” – буде звучати більш протяжно... так само й в слові „деревооооо” – але я вважаю, що подовження тут зовсім недоречно.
3. „береш старий холст” – холст – дуже гарне слово, але його немає в укр. мові... якщо не хочете повторювати декілька разів „полотно”, можна використати, наприклад, „тканина, сукно, полотнище, мольберт” тощо.
4. „краску і наносиш мазки” – „краску” краще замінити на „фарбу”, бо знову ж таки, російське слово.
5. „кількістю коняку” – можливо „конЬяку”?

Ще раз повторюсь: ваше оповідання вражаюче! Пишіть надалі!:)