Завжди, коли я підіймаюся на дах цього будинку, щоб зустрітися з ним, мені стає дуже моторошно. Але не від нього, ні! Я дуже боюсь, що хтось може увірватися в нашу тишу, я хочу бути тільки з ним... Ніхто не має право нам заважати, нам потрібно залишитися на одинці. Адже ми зустрічаємося так рідко. Я йому пообіцяла. Так, я пообіцяла що не буду надокучати своєю присутністю, але мені дуже хочеться зустрічатися з ним кожного дня. Ні, я не можу. Пообіцяла.... Сьогодні я боюся більше ніж завжди. В цей день буде рік, рік як він вирішив піти.... Піти з землі і залишити своє життя на даху цього будинку. Я кохала його. Більше ніж життя, і зараз кохаю. Але він цього не знав, я йому не відкрилася, не змогла. Можливо тепер знає. Адже він все бачить, більше нічого не можливо приховати.... А тоді я не розповіла, ми були лише друзями. Зустрічалися на цьому даху, сиділи і дивилися на зірки. Іноді просто мовчали, а іноді він мені щось розповідав: про небо, кохання, життя, смерть.... Він запитував, чи боюся я смерті, але я не відповідала, просто не знала відповіді, а тепер знаю – не боюся! Причиною його смерті стала хвороба. Він завжди мені говорив, що боятися треба життя, а не смерті. І він не побоявся. Зустрівся з нею.... Зустрівся тому, що не міг і не хотів жити, боявся життя з страшною хворобою, яка забрала мільйони життів, через яку покінчили собою сотні людей, бо не хотіли, щоб вона переслідувала їх все життя. Так і він, вирішив, що краще буде піти! Як зараз пам`ятаю ту ніч. Я довго не могла заснути, одяглася і вийшла на двір, хотіла прогулятися, але щось потягло мене до нашого місця, я піднялася на дах і завмерла. На краю даху стояв сірий янгол, він був осяяний місячним сяйвом, обернувся, сказав: «Пробач!», - і зробив крок, але летів він з опущеними крилами, летів до землі. Я не змогла нічого зробити. Не змогла нічого сказати, навіть поворухнутися була не в змозі. Та це був не янгол, ні! Це був він. Коли я пізнала дійсність, зрозуміла що трапилось, в мені всі почуття обірвалися, стало дуже боляче, не можливо навіть зробити ковток повітря, впала на коліна, заплакала.... До тями прийшла вже вдома, у ліжку. З того часу під цією берізкою, що росте біля будинку, завжди лежать свіжі квіти. А ми з ним зустрічаємося на даху, як завжди. Але тепер він мовчить, говорю тільки я. Та більше часу ми проводимо в тиші. Іноді він мене обіймає, чи бере за руку, я це відчуваю. Я відчуваю холод його душі, біль у серці, який переймаю собі. Вечір вкутує нас у тишу. Подих граючого по даху вітру, ніжить нас своєю свіжістю. Колись він показував мені зірки, називав їх різними іменами, які вигадував сам. Він подарував мені зірку, найяскравішу в сузір’ї Близнюків. І показував свою. Говорив, що вона дуже тьмяна, як він, і коли-небудь згасне. Зараз, коли його більше немає, я не можу її відшукати на небі. Невже вона й справді зникла? А свою зірку я бачу, тільки вона стала тьмяною, такою як раніше була його…. Часто розповідав мені сни, читав свої вірші. Цей зошит з віршами і невдале фото, я бережу як зіницю ока – це єдине, що залишилося мені на згадку про нього, єдине, що він тримав у своїх руках. І от я підіймаюся туди, де живе моє кохання. Ми знову будемо наодинці, дивитися на зорі. Небо сьогодні яскраве як ніколи, і знову на дах падає місячне сяйво. Все так, як було рік тому. Але його немає! Чому? Куди він зник? Залишив мене! Пішов, пішов назавжди. Я знаю, він вже ніколи не повернеться. Чому, чому він мене покинув? Ні, я цього не хочу! Не хочу втратити його ще раз, тільки тепер назавжди! Я не хочу, не можу! Я кохаю його. Я його кохаю!!! … Одна, самотня, дивлюся на них крізь сльози, які тремтять на моїх очах. Ці зорі були свідками наших зустрічей, свідками його смерті, а сьогодні вони будуть свідком гибелі кохання…. мого кохання, мого життя. Стою біля краю, під місячним сяйвом, дивлюся на небо, а потім на землю. Колись я мріяла злетіти, а зараз хочу впасти. Раніше мене тягнуло у небо, а зараз тягне до землі. Залишилося тільки зробити крок, крок у безодню. Він не боявся смерті, і я не боюся. Вмирати зовсім не страшно. Адже цей світ мені без нього не потрібен! |
Администрация // Объявления
