Що шумиш, тополя? Що шумиш, тополя?
Невжеж твоя доля як і наша доля-
Гнутися під вітром, гнутись та качатись,
А як сильний вітер, то зовсім зламатись?
Не гнися, тополя. Не гнися, тополя.
Якщо твоя доля, як і наша доля,
То не треба гнутись, не можна ламатись,
Треба нам, тополя, вітру опиратись.
Не зламайсь, тополя. Не зламайсь, тополя.
Бо і твоя доля що і наша доля -
Як здолає вітер нашу з тобой волю,
То тоді підкорить він і нашу долю.
Що ж тоді робити роскам твоїм слабим?
Що ж тоді робити дітям нашим малим?
Встаємо, тополя, - буде краще доля.
Не здолаєм вітер — буде всім неволя.
Стій міцно, тополя. Стій міцно, тополя.
Від цього залежить дітей наших доля.
Не можна нам гнутись, не можна ламатись,
Не можна, тополя, вітру підкорятись!