Я не знаю, чому так сталось … Як?Чия вина? Сиджу на хмарах собі. Дивлюсь На тебе, Моя земна, Кохана жінка . Така сумна. Моя провина, Що ти зосталась тепер одна! А я вмостився на білій хмарці. Говорю про море. А там, внизу, у рідній хатинці Небачене горе... І я б заплакав..Аби тільки серце твоє не боліло. Та я не можу… Тепер окремо душа і тіло…