Дощик стрекоче щоночі, Небо додолу схилилось. Сонце заплющило очі, Мабуть за літо стомилось. Листя - пожовклі серветки. П’янко всміхаються айстри. Править червоним чернетки Жовтень, розгублений майстер. Час, щоб засвоїти вірне, Час, щоб кохать в повну силу Осінь, цнотливу і дивну, Осінь, первісну і щиру…